Вівторок, 14.08.2018, 19:13
Ласкаво просимо Гость | RSS

Середня загальноосвітня школа № 9 м. Львова

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 131
Міні чат
Користувачі

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Знаменні та памятні дати

Знаменні та пам'ятні дні

 

6 грудня – День Збройних Сил України

День Збройних Сил України – одне з найважливіших свят в нашій країні, особливо в цей час. Воно з'явилося ще в 1993 році, майже відразу після прийняття Україною незалежності. І з того дня. Відзначається щорічно 6 грудня — в день ухвалення 1991 року закону України «Про Збройні Сили України». День Збройних Сил України має особливе значення, бо в цей день скріплюється бойове братерство між усіма військовослужбовцями республіки. За традицією, кожен рік президент України вітає всіх службовців української армії, відзначаючи значну роль цих людей у підтримці Україною свого незалежного статусу. Щороку, починаючи з 2009 року до Дня Збройних сил України присуджуються дві премії імені Богдана Хмельницького за найкраще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва в розмірі 10 тисяч гривень. Відзначається урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, божественною літургією. У війську проходять урочисті збори, церемонія вручення державних нагород та святковий концерт. Ввечері програма свята завершується святковим феєрверком у містах-героях та містах розташування керівних центрів українського війська.

 

 

10 грудня– Міжнародний день захисту прав людини

День прав людини — міжнародне свято, що відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році. До поняття «Права людини» людство прийшло не відразу. Вперше про права особистості заговорили французькі просвітителі Вольтер і Жан Жак Руссо. Пройшло ще майже два сторіччя, перш ніж людство дозріло до поняття і прийняття загального кодексу прав людини. 10 грудня 1948 року Організація Об'єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини, що проголошує права особистості, цивільні і політичні права і свободи (рівність всіх перед законом, право кожного на свободу і особисту недоторканність, свободу совісті та інші). У Декларації заявлено також, що всі люди мають рівні права, які не залежать від їх особових відмінностей і від різниці в політичних системах їх країн. Декларація не носить обов'язкового характеру. В основу документа були покладені всі напрацювання людської думки, які були на той момент у даному питанні. Це був перший досвід колективної розробки універсального документа з прав людини. Найбільш широкими обов'язковими угодами з прав людини, укладеними під егідою ООН, є Міжнародний пакт про цивільні і політичні права і Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, підписані 16 грудня 1966 року.

 

 

19 грудня – День Святого Миколая

 

Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть до нього листи зі своїми побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я собі та батькам. У день перед святом згадують всі свої добрі і злі вчинки, зважують: чого більше. Чи буде подарунок, а чи, можливо, різка? Бо чемні діточки обов'язково знайдуть під подушкою подарунок, а неслухняні – прутик. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися. А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. В сучасні часи з’явилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки. Святий Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників. В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця. Святий Миколай також відомий під іменами: Міколай, Міклаш, Йолупукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.

 

 

20 грудня - Міжнародний день солідарності людей

 

Міжнародний день солідарності людей проголосила Генеральна Асамблея ООН у резолюції, присвяченій проведенню першого Десятиріччя ООН з боротьби за ліквідацію злиднів. Резолюція ООН посилається на Декларацію тисячоліття, в якій зазначено, що в 21 столітті солідарність буде однією з фундаментальних цінностей людства. Солідарність — це єдність переконань і дій, взаємодопомога та підтримка членів соціальної групи, засновані на спільності інтересів та необхідності досягнення спільних групових цілей, взаємна відповідальність. У посланні з цього приводу Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун нагадав, що сьогодні весь світ об'єднався в зусиллях з формування нового порядку денного в галузі сталого розвитку після 2015 року з тим, щоб покінчити з убогістю, хворобами та іншими сучасними проблемами, передає УНН з посиланням на Центр новин ООН. Пан Гі Мун заявив, що лише колективними зусиллями міжнародне співтовариство зможе вирішити такі масштабні проблеми, як злидні і зростання нерівності, зміна клімату, серйозні виклики в галузі охорони здоров’я, такі як спалах лихоманки Ебола в Західній Африці.

 

 

22 січня – День Соборності України

 

22 січня 1918 року у приміщенні Центральної Ради у Києві було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. У цей же день 22 січня 1919 року проголошено договір про возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. Цей договір увійшов в історію, як акт злуки – акт об’єднання українських земель. Хоча Акт злуки 1919 року виявився більше декларативним, ідея соборності продовжувала жити. 22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопіллі гурт молоді вивісив блакитно-жовті прапори (за що хлопців ув'язнили). 22 січня 1990 року мільйони українців вийшли на головні автомобільні магістралі, утворивши символічний «живий ланцюг» від Києва до Львова, з метою демонстрації єднання українців та українських земель. Уперше на державному рівнів День Соборності України відзначається з 1999 року відповідно до Указу Президента, як сказано у преамбулі «враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави». Акт Злуки став могутнім виявом волі українців до консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Це був реальний крок до об`єднання українських земель, який і сьогодні істотно впливає на національно-політичні процеси в Україні. День Соборності України - це нагадування про те, що сила нашої держави - в єдності українських земель. Ця дата є знаком споконвічної мрії українського народу про незалежну, соборну, національну державу.

 

 

27 січня – Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту

 

27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту. Таким чином світова спільнота вшановує багато мільйонів євреїв, ромів і представників інших меншин, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Саме цього дня 70 років назад армія Радянського Союзу звільнила в’язнів найбільшого фашистського концтабору Аушвіц-Біркенау в Освенцімі (Польща). За різними оцінками, у таборі смерті загинуло від 1,5 до 2,2 млн невільників. Загальна ж кількість страчених упродовж Голокосту значно більша. Офіційно визнано, що нацисти вбили від 5,5 до 6,1 млн євреїв, ромів, представників інших груп і меншин, інвалідів, політичних супротивників (у т.ч. від 2,2 до 2,5 млн на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні). Аби вшанувати та зберегти пам’ять про цю страшну трагедію, про всіх невинно розстріляних, страчених у газових камерах, виснажених голодом і примусовою працею, Генеральна асамблея ООН прийняла 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, в якій йдеться: «Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість». Саме цей документ оголосив 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту. В Україні на державному рівні Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту щорічно відзначають з 2012 року відповідно до постанови Верховної ради України від 5 липня 2011 року № 3560-VI «Про 70-річчя трагедії Бабиного Яру».

 

 

29 січня - День пам’яті Героїв Крут

 

29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами. Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч. Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!” Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».

 

 

17 березня - створено Українську Центральну Раду (1917)

 

17 березня 1917 року у Києві на Володимирській 42, в приміщенні українського клубу «Родина» з ініціативи Товариства українських поступовців за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій, було створено Центральну Раду — найвищий орган самоврядування українського народу. Очолив її відомий вчений-історик Михайло Грушевський. Виконавчим органом Центральної Ради став Генеральній Секретаріат, очолюваний Володимиром Винниченком. До його складу входили соціал-демократи. соціал-революціонери, соціал-федералісти та безпартійні. Центральну Раду визнав Тимчасовий уряд колишньої Російської Імперії. 22 березня 1917 УЦР видала першу відозву «До українського народу», а коли 27 березня керування перебрав Михайло Грушевський, стала дійсним дійовим центром українського національного руху. Але щойно після скликання Всеукраїнського Національного Конгресу УЦР перетворилася на своєрідний парламент, складений з 150 чоловік, обраних від українських політичних партій, професійних і культурних організацій та делегатів від губерній. На конгресі обрано нову президію УЦР: голова — Михайло Грушевський, заступники голови — Сергій Єфремов і Володимир Винниченко. Для ведення поточної праці УЦР обрала виконавчий орган — Комітет УЦР (офіційна назва — Комітет Української Центральної Ради), який згодом перейменовано на Малу Раду. Вона складалася з членів президії й секретарів УЦР та з двох представників від політичних фракцій. Всі важливі справи заздалегідь вирішувалися на засіданнях Малої Ради, а пізніше оформлені проекти затверджував пленум УЦР.

 

 

20 березня – Міжнародний день щастя

 

У 2012 році ООН проголосила 20 березня Міжнародним днем щастя (International Day of Happiness) з метою підтримати ідею про те, що прагнення до щастя є загальним почуттям для всіх людей нашої планети. На думку засновників Дня, сьогоднішнє свято покликане показати, що щастя є однією з основних цілей людства, у зв'язку з чим засновники закликають всі країни направити зусилля на поліпшення добробуту кожної людини. Цікаво, що ініціатива установи Міжнародного дня щастя надійшла з невеликої гірської країни - Бутану. Вважається, що жителі Королівства Бутан є найщасливішими людьми в світі - чемпіонами за коефіцієнтом Валового національного щастя, яким вимірюється національний добробут громадян. Також для відображення добробуту людей і стану навколишнього середовища в різних країнах світу в липні 2006 року був введений Міжнародний індекс щастя. Це свято покликане показати, що щастя є однією з основних цілей людства. Цей день символiзує рiвне право на щастя кожного мешканця Землi. А щасливі люди - запорука гармонії і злагоди у сім’ї та суспільстві. Щасливі люди живуть довше. Дослідники старіння з Інституту Альберта Ейнштейна виявили, що 243 учасники-довгожителі мали позитивне ставлення до життя. Якщо ви будете усміхатися, нехай на самоті і зовсім без причини, то м’язи подадуть сигнали в мозок, і вам дійсно стане радісно. Кілька досліджень показують наявність зв’язку між споживанням кофеїну і зниженим ризиком депресії і самогубств. При цьому в одному з цих досліджень йдеться про вплив кави, а в інших – ще й про аналогічний вплив чаю. Тож обирайте те, що приносить радість і задоволення саме вам, звільніться від негативу та хвилювань – і будьте щасливими! .

 

 

21 березня – Всесвітній День поезії

 

 

10 цікавих фактів, пов'язаних з поезією

1. Найдавніші вірші з'явилися у ХХІІІ ст до н. е. Їхній автор - аккадська принцеса і жриця Ен-Хеду-Ана. Вона писала про богів.
2. У Китаї поетів страчували за сумну поезію. Ідея такої цензури належала імператору Цяньлун. Він правив у XVIII ст. Сумними вважали вірші, у яких згадували минулі досягнення маньчжурської династії, до якої належав імператор.
3. Одну поезію можна було прочитати 2 848 способами. Поезію-паліндром, створила китайська поетеса Су Хуей у ІV ст. Поезія представляла квадрат з ієрогліфів розміром 29×29. Цю поему можна прочитати, переходячи квадратом вправо або вліво, по горизонталі, вертикалі і навіть діагоналі.
4. Найбільше цитують поета Вільяма Шекспіра. Десята частина оксфордського цитатника має рядки його сонетів, комедій і трагедій. За цитуванням перевершує Шекспіра лише Біблія.
5. Кубинський поет Хуліан дель Касаль помер від сміху. Хоча свої вірші він писав у песимістичній манері. Поет вечеряв з друзями, один з них розповів анекдот. У Касаля почався напад неконтрольованого сміху. Це викликало розшарування аорти, кровотечу і раптову смерть. 
6. Англійський поет Данте Россетті в труну дружини поклав неопубліковані поеми. Через кілька років йому запропонували видати книгу, але поет не зміг відновити вірші по пам'яті. Тоді тіло дружини ексгумували. Згодом поеми опублікували. 
7. В Амстердамі поет читає вірші на церемонії похорону. Це стосується самотніх людей. Їх поховання організовує муніципалітет. Він наймає поета, який складає на честь померлого вірші. 
8. Австрійського поета Райнера Марію Рільке до п'яти років одягали у дівочі сукні. Він народився у родині, де до цього у віці двох тижнів померла дочка. Тому два з шести його імен, Рене і Марія, були жіночими. Мати також одягала Рільке у дівочі сукні і грала з ним, як з дівчинкою. 
9. Поет Генріх Шиллер черпав натхнення від запаху гнилих яблук. Тарілка з ними завжди стояла у його кабінеті, коли він працював. 
10. Володимира Маяковського звинувачували у шахрайстві. Причиною стали його вірші у манері "драбинкою". Суму гонорару поетові визначали за кількістю рядків.
.

 

 

1 листопада – 99-та річниця створення ЗУНР

 

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) - самопроголошена незалежна держава в період з кінця 1918 до початку 1919 року в східній Галичині зі столицею спочатку у Львові, потім у Станіславове (нинішній Івано-Франківськ). Уночі проти 1 листопада 1918 р. українські військові частини взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був піднятий синьо-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада взяла владу в свої руки в Станіславі, Раві-Руській, Коломиї та інших містах Східної Галичини. Того ж дня австрійська влада у Львові погодилися на передачу влади Українській Національній Раді. Подальшому піднесенню її авторитету сприяли обіцянки демократичних прав і свобод, аграрної реформи в інтересах селян, введення 8-годинного робочого дня. Але події 1 листопада 1918 р. значно загострили українсько-польські відносини, вони стали початком українсько-польського збройного протистояння, що переросло у масштабну війну. 11 листопада 1918 p. у Львові Українською Національною Радою був створений виконавчий орган влади (уряд) - Державний секретаріат. Його головою став К. Левицький, членами - В. Панейко, Л. Цегельський, Д. Виговський, С. Голубович та ін. 13 листопада Українською Національною Радою був затверджений тимчасовий Основний Закон, відповідно до якого за створеною Українською державою закріплювалася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР),визначалися її кордони, герб і прапор. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, главою уряду - Державного секретаріату - залишився К. Левицький. ЗУНР займала територію 70 тис. км кв., її населення (6 млн) на 71% було українським.

 

21 листопада – День Гідності та Свободи

 

21 листопада українці відзначають одне з нових, але знакових свят в новітній історії України - День Гідності та Свободи. Відзначається згідно з Указом Президента № 872 від 13 листопада 2014 року «з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об'єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору...». Свято встановлено на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року) і є своєрідним наступником свята Дня Свободи, що відзначалося на честь Помаранчевої революції з 2005-го по 2011 роки 22 листопада. Саме 21 листопада 2013 року розпочались перші протести української громадськості у відповідь на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Одночасно зі встановленням Дня Гідності та Свободи указом № 871/2014 Президент скасував свято «День Соборності та Свободи України» та відновив свято «Дня соборності України». День Свободи в Україні був затверджений Президентом України Віктором Ющенко, враховуючи історичне значення революційних настроїв. 22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року. Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (у результаті першого визначилися два кандидати - Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно з якими переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко. На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством. Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" і відзначався з 2012 року - 22 січня. Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий день отримав нове дихання.

 

Голодомор

 

 

10 фактів про Голодомор в Україні

1. Кількість жертв голодомору 
Скільки людей загинуло від голодомору 1932-1933 років важко сказати, адже СРСР знищували сліди своєї жорстокої політики проти українців. Архівні дані про загиблих в цей період часу були або знищені або сфальсифіковані. Загиблим в результаті голоду в мартиролог масово приписували смерть від серцевих хвороб, або від будь-яких інших, не пов’язаних з виснаженням організму. Цифра сягає 12 мільйонів чоловік. 
2. Загинуло більше людей, ніж на війні 
У мирні 1932-33 роки українців загинуло більше, ніж у Другій світовій війні (близько 5 мільйонів цивільного населення). 
3. Обгороджували і відбирали 
Організатори та виконавці масового вбивства голодом у 1932-1933 роках відбирали у селян урожай і худобу, без яких люди не могли вижити. Дійшло навіть до того, що селянам забороняли покидати місце проживання. Всі дороги до міст були перекриті. Воєнізовані формування оточували населені пункти, затримували або розстрілювали всіх, хто намагався врятуватися від голодної смерті.
4. Сотні тисяч загиблих дітей 
Більшість загиблих від голодомору — діти! Українці віком від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
5. «Закон про п’ять колосків» 
Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом’якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років. «Законом про п’ять колосків» фактично людям було заборонено володіння їжею. За перший рік дії нового закону за ним засудили 150 000 осіб.
6. Як вижити? Що їли українці, щоб вижити під час голодомору?
Люди їли «хліб», «оладки» і «кашу», зроблені з кропиви та іншого бур’яну. Споживали навіть кінський гній, оскільки там виявлялись цілі зерна пшениці. Видобували з-під снігу жолуді, з яких пекли замінник хліба, іноді додаючи трохи висівок чи картопляних лушпайок. Але згодом радянська влада прийняла закон, згідно з яким було заборонено збирати жолуді, ягоди, груші… Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб,птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв’яків та інших хробаків. Відомі факти, коли голодні люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму.
7. Голодомор — акт геноциду українського народу
Факт політично організованого Голодомору в Україні визнаний в більш ніж ста державах світу. У 1988 році Конгрес США офіційно визнав Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти українського народу. Але незважаючи на це, Верховна Рада України лише 28 листопада 2006 р. визнала Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду проти українського народу, свідомо організованим сталінським режимом. 

 

 

9 листопада – День української писемності та мови

 

9 листопада наша країна святкує День української писемності та мови. Це свято було започатковано Указом президента України № 1241/97 від 6 листопада 1997-го. Традиційно цього дня всіх українців запрошують написати Всеукраїнський диктант національної єдності і перевірити свої знання. Щодо початку писемності в українських землях тривають наукові дискусії. Археологічні знахідки засвідчують наявність писемних знаків на глиняному посуді, пряслицях, зброї тощо, ще за трипільської доби. За православним календарем 9 листопада вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця - послідовника Кирила і Мефодія. Вважається, що Нестор Літописець став прабатьком української писемної мови. Давніший із літописів, який дійшов до нас, був написаний у 1377 році на пергаменті – вичиненій телячій шкірі. Він носить назву Лаврентіївського, за іменем монаха-переписувача Лаврентія. Зокрема до цього списку входить “Повість врем’яних літ” (або “Повість минулих літ”), написаний на початку XII століття. Автором “Повісті” вважається монах Києво-Печерського монастиря Преподобний Нестор-літописець (близько 1050 – 1114 рр.). У 1989 році Верховна Рада УРСР надала українській мові статусу державної. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляють майже 45 мільйонів людей і вона належить до найпоширеніших мов світу. Цього дня, це вже стало традицією, стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість учасників конкурсу – понад 5 мільйонів із багатьох країн світу.

 

20 листопада - Всесвітній день дитини

 

Всесвітній день дитини − свято, започатковане у 1954 році рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних націй. Саме ООН звернула увагу світової спільноти на необхідність досягнення взаєморо

Вступний бланк
Пошук
Календар
«  Серпень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2018
Зробити безкоштовний сайт з uCoz